"Зоопарк належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва"
Положення про Київський зоологічний парк загальнодержавного значення

«Захист праці чи захист неробства?»

На прохання працівників Київського зоопарку публікую лист-відповідь на цю публікацію на ЗСК, задля висвітлення думки другої сторони.


«Захист праці чи захист неробства?»

Відкритий лист Голові ЦК Київської місцевої профспілки
«Захист праці» Олегу Вернику
від колективу Київського зоопарку

Шановний пане Верник!


Як нам стало відомо, невелика група працівників Київського зоопарку утворили Первинну Профспілкову Організацію КМПС «Захист праці». Невдовзі після цієї події, 13 листопада 2011 р. в мережі Інтернет почала розповсюджуватись стаття «Зоопарк суворого режиму». Джерело: Клуб Журналістських Розслідувань “Захист Праці”.
Ми здивовані тим, що в організації, що презентує себе в очах громадськості як правову, так грубо порушується журналістська етика і відсутня об’єктивність у подачі фактажу. Анонімний представник профспілки «Захист праці», що приховав своє справжнє ім’я за загальною назвою «Клуб Журналістських Розслідувань», завдав своєю статтею моральної шкоди комунальній організації «Київський зоологічний парк загальнодержавного значення».
Матеріал наповнений несправедливими твердженнями, що не відповідають правді, а також нищівними метафорами, як то: «зоопарк суворого режиму», «режимний об`єкт», «катівня для тварин» і таке інше. Чого тільки варте безпідставне бездоказове твердження, що «корупція та беззаконня взяли верх в даному закладі»?
А на тлі намальованої авторами похмурої картини занепаду столичного зоопарку виступають «альтруїстичні постаті», «мужні люди», «ентузіасти», які «захищають від свавілля начальства тварин, і об`єднуються для захисту власних прав та прав своїх колег».
Якби не були вказані прізвища цих фантастичних персоналій, нам було б непросто розпізнати в цих «героях» працівників зоопарку Сергія Григор’єва, Наталю Ткаченко та Валентину Зайцеву. Автор статті з «Клубу Журналістських Розслідувань» висвітлює тему однобоко, тим самим порушуючи норми професійної журналістської етики, тож стаття вийшла дуже схожою на наклеп.
У статті йдеться про те, що до зоопарку дуже важко потрапити журналістам, а зйомка на території відбувається за визначеними маршрутами. Однак «Клуб Журналістських Розслідувань» не звертався до зоопарку, інакше він міг би пересвідчитися в протилежному. У відділі по зв’язках із громадськістю проводиться активна співпраця з мас-медіа, що при нагоді ми могли б підтвердити документально. За тиждень зоопарк зустрічає 3 — 4, а інколи й більше знімальних груп. За останній рік роботи зоопарку досить часто проводилися дні відкритих дверей (в середньому 2 – 3 на місяць), коли будь-хто з журналістів міг пройти на територію зоопарку, акредитувавшись прямо при вході в зоопарк. Як видно з викладеного, представники ГО «Захист праці» і не намагалися за словами автора «на власні очі подивитися на те, що коїться в зоопарку». Їм легше було вислухати скарги наших «героїв».
Прокоментуємо й інші безпідставні звинувачення, якими переповнена стаття. Обурює безпідставне твердження, що начебто в зоопарку «відбувається просте «відмивання бабла». Ні автор статті, ні його інформатори з просвітницького відділу ігнорують той загальновідомий сьогодні факт, що недобудовані об’єкти в зоопарку залишилися ще з часів попередніх керівників. Їх завершення чи реконструкція потребують чималих коштів, які цього року не були заплановані бюджетом міста.
Гідні подиву твердження: «проведення екскурсій контролює сам заступник начальника по будівництву», «людям не дають виконувати свій професійний обов`язок», «трудовому колективу не тільки не сприяють, але і заважають повноцінно виконувати свою роботу», «раніше в зоопарку регулярно проводилися природоохоронні акції просвітницького характеру, тепер людям не дають провести навіть планових заходів».
Настійливо просимо звернути Вашу увагу на те, що відділ науково-просвітницької діяльності, очолюваний Сергієм Григор’євим, не виявляє великого бажання виконувати свої трудові зобов’язання. За період з жовтня 2010 по серпень 2011 року науково-просвітницькі заходи хоч і проводилися, але дуже в’яло й одноманітно, що неодноразово помічали й журналісти. «Просвітяни» не залучали до співпраці школярів, студентів та громадські організації задля популяризації бережного ставлення до живої природи та створення позитивного іміджу зоопарку. А з часу вступу в профспілку «Захист праці» відділ науково-просвітницької діяльності демонстративно припинив свою роботу: від початку вересня по кінець листопада Сергієм Григор’євим та його підлеглими НЕ БУЛО ПРОВЕДЕНО ЖОДНОЇ АКЦІЇ, хоча вони числяться у річному плані їхнього відділу.
Дивує, що ці «ентузіасти» іменуються в статті як «захисники тварин», що захищають їх «від свавілля начальства». Проте справу захисту тварин вони розуміють вельми своєрідно. Приміром, задля можливості проникнення в інші відділи з метою вистежування якоїсь дискредитуючої інформації при екс-директорі С. Берзіній, вони навіть здавали на корм хижим тваринам зоопарку своїх улюблених домашніх морських свинок. А спостерігаючи картину трагічних смертей тварин при минулих директорах, вони навіть не намагалися порушити кримінальну справу по факту жорстокого ставлення до тварин згідно Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження». Весь «захист тварин» цих «альтруїстичних постатей» полягає у демонстративному розвішуванні годівничок для птахів біля центрального входу у зоопарк. А їхній героїзм зводиться (як при минулому керівництві, так і тепер) лише до забезпечення своїх особистих прав, але без виконання певних трудових зобов’язань.
Через «працелюбність» та «ентузіазм» просвітян на багатьох експозиціях відсутні таблички, що викликає непорозуміння у відвідувачів: замість переміщених в зимові вольєри оріксів, на експозицію виставлені віслюки, однак табличка залишається старою. А у «Ведмежому домі» при вигулі гімалайського ведмедя табличка виголошує, що це – Потап і Настя, подарунок Омельченка і т. п. Несправність оргтехніки, якою прикриваються «просвітяни», не слугує виправданням для справжніх ентузіастів своєї справи. Однак, «альтруїсти» зуміли зіпсувати стосунки з усіма працівниками в офісі, тому їм соромно звертатися до них за комп’ютерною підтримкою.
Ще одне твердження статті «Зоопарк суворого режиму» не залишило байдужими членів колективу зоопарку: «Більшість працівників вже не пам`ятає, коли бачили премію». Здавалося б, з огляду на таку роботу відділу науково-просвітницької діяльності, наших «героїв» таки б мали позбавити преміальних винагород. Одначе, з огляду на невисокі зарплати, керівництво Київського зоопарку намагається підтримувати усіх без виключення працівників, то ж протягом року і С. Григор’єв, і його підлеглі щомісяця отримували премії в належному порядку. Окрім того, начальник відділу С. Григор’єв, і його підлегла Н. Ткаченко мають можливість отримувати освіту у вишах без відриву від виробництва.
Клуб журналістських розслідувань дозволяє собі переповідати плітки про те, що «функцію взаємодії з пресою тепер виконують зами по будівництву і господарській роботі, замість просвітницького відділу». Просимо звернути увагу, що взаємодія з пресою не належить до функціональних обов’язків просвітницького відділу. Цю функцію виконує відділ по зв’язках із громадськістю, до якого «Клуб Журналістських Розслідувань» і мав би звернутися за поясненнями та уточненнями, аби уникнути написання таких ганебних нісенітниць.
У матеріалі принаймні разів з п’ять наголошується, що на членів первички «Захист праці» начебто чинять моральний тиск. Лише не вказано, у чому він полягає. Робітники зоопарку звертають Вашу увагу на те, що ці «мужні люди» мають забагато вільного часу, щоб під час робочого дня безкінечно лузати зернята у своїй кімнаті або прогулюватися територією зоопарку та розводити плітки. У результаті такої «праці» цим діячам від просвіти більшість працівників зоопарку сьогодні не хоче подати руки.
Прикро, що Ваша організація «Захист праці» взяла під свій захист нероб, саботажників, боягузів і лицемірів, які натомість висловлювати здорову критику на адресу керівництва своєї установи з метою усунення недоліків, поширюють пасквілі в Інтернет-мережі, підриваючи імідж столичного зоопарку. На нашу думку, підтримка Григор’єва та його компанії не додає позитивного іміджу профспілковій організації «Захист праці».
P. S. Поки ми виважували кожне слово у нашому листі, Сергій Григор’єв від імені організації «Захист праці» опублікував ще одне звинувачення Київського зоопарку – у расизмі. Просимо звернути Вашу увагу на той факт, що колектив зоопарку багатонаціональний, як і все українське суспільство. Окрім українців, тут працюють росіяни, євреї, поляки, а також виходці з Ливану та Ірану. Ознак дискримінації за національною ознакою не спостерігається.
З повагою, колектив Київського зоопарку.

Джерело: http://saveoldkyiv.livejournal.com/795246.html


Ответить

Вы можете использовать эти HTML теги

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

  

  

  


Громадський проект Київський зоопарк


При использовании любых материалов указание источника обязательно.

Система Orphus